9 травня обірвалося життя чудової людини – не стало доцента кафедри прикладної екології, кандидата технічних наук Соляника Валерія Олександровича.

Все сталося так несподівано та швидко, що у всіх, хто знав Валерія Олександровича, це нещастя не вкладається в голові. Валерій Олександрович працював на кафедрі прикладної екології з 2000 року, пройшов шлях від викладача до доцента, декілька років обіймав посаду заступника завідувача кафедри. Він був компетентним у багатьох питаннях.

Згадуючи Валерія Олександровича, на думку спадає історія з життя відомого музиканта Джона Леннона. Коли тому було 5 років, у школі задали домашнє завдання, запитавши, ким він хоче стати, коли виросте. Ленон написав: «щасливою людиною», на що вчитель відповів, що він не зрозумів завдання. Леннон відповів вчителю, що той не зрозумів життя.

А ось Валерій Олександрович розумів життя і цінував його...  Він був душею будь-якої компанії, міг знайти слова, щоб утішити, розвеселити, завжди міг дати мудру пораду, був доброю та чуйною людиною, люблячим батьком і дідом, справжнім другом, колегою. Неможливо не згадати його блискуче почуття гумору та командний дух.

Неймовірно складно усвідомити і повірити в те, що його вже немає серед нас ...

Пам'ятаємо. Любимо. Сумуємо…